З початком російсько-української війни в 2014 р. мешканка м. Первомайськ (Луганщина) Олена Сорокіна не змогла виїхати на підконтрольну територію. Живучи в окупації, не приховувала свою проукраїнську позицію. Олена вірила, що Україна повернеться й не могла пасивно очікувати на визволення. З 2017 р. жінка на вулицях міста вночі розклеювала проукраїнські листівки та наліпки. Згодом Олена робила це в світлу пору доби та потрапила під камеру. Здогадуючись, що за нею слідкують, готувалася виїхати та не встигла. Восени 2018 р. Олена була викрадена терористами. Жінка жила самотньо – ані батьків, ані дітей у неї немає, близьких родичів також. До свого зникнення Олена кожного вечора дзвонила друзям по телефону і заходила в соцмережі. Наступного дня після того, як вона не вийшла на зв’язок, друзі забили на сполох, звернулися до українських правоохоронних органів. Завдяки місії ООН вдалося дізнатися, що Олена перебуває в полоні – терористи цей факт ретельно приховували. Вона була затримана «за підозрою в диверсійній діяльності на користь українських спецслужб». Її утримували «на підвалі» в будівлі так званого «МГБ» в Луганську.
04.10.2019 р. відбувся так званий суд самопроголошений «ЛНР», який присудив Олені 13 років позбавлення волі. Олена визнала лише те, що розклеювала листівки. А її звинуватили в тому, що вона агент СБУ на прізвисько «Ліса», що передавала дані про пересування техніки і в зраді… Батьківщині. Олена сказала, що своєї провини не визнає: «Я – українка, і своєї Батьківщини – України – я не зраджувала. А їхнє «абразованіє» я не визнаю. І мені інкримінували статтю «екстремізм» за те, що я листівки розвішувала по місту, вітала жителів нашого міста зі святом Незалежності. А ще повісила такі наліпки: «Луганськ – це Україна». Вони навіть експертизу замовляли, чи є в цьому екстремізм. Я на суді встаю і кажу, мовляв, поясніть, як це, що ви в 2014-тому здійснили акт екстремізму, а тепер ви – екстремісти – звинувачуєте мене в екстремізмі?! Це якийсь абсурд!».
На «судове засідання» Олена з’явилася в футболці, на якій намалювала тризуб і зробила напис «Моя держава – Україна». У камері їй цю футболку порвали, тоді жінка розмалювала другу футболку, яка теж була порвана. Співкамерниці помітили, що Олена малює трафарети і здали її наглядачеві. Трафарети знищили, а Олену кинули в іншу камеру.
29.12. 2019 р. під час обміну полоненими на КПВВ «Майорське» Олена Сорокіна вийшла з автобуса у кофті з тризубом та написом «Моя держава – Україна». Її жінка ховала під курткою, щоб її не побачили терористи «ЛНР».
Після обміну Сорокіна Олена деякий час проживала в Києві, пробувала відкрити власну справу. Але невдовзі переїхала до Попасної, щоб жити й працювати ближче до дому.
Білий реглан із трикотажної тканини. Спереду - зображення тризуба, намальоване синьою кульковою ручкою, на спині - напис: "Моя держава - Україна".