© 2024 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс.
Колекція

Державний кредитовий білет Української Народної Республіки (серія А, номер 1865162) номіналом 100 гривень

1 березня 1918 р. Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 шагів і містила 8,712 долі "щирого золота" (на той час 1 доля дорівнювала 0,044 г, отож 1 гривні відповідало 0,383 г). Інший закон від 30 березня 1918 р. регламентував емісію знаків Державної скарбниці в карбованцях, що їх можна було обмінювати на гривні у співвідношенні 1(крб):2(грн). Виготовленням грошей опікувався Генеральний секретаріат фінансів/Міністерство фінансів, де в березні 1918 р. було організовано мистецько-ґравірувальний відділ, який від заснування й до червня 1919 р. очолював Іван Мозалевський. Перші номінали в 2 (автор Василь Кричевський), 10, 100 (уведена до вжитку 17.10.1918 р.) та 500 (автор Георгій Нарбут) грн, замовлені Центральною Радою, разом із банкнотами в 1000 та 2000 (автор Іван Мозалевський) грн надійшли до обігу вже в Українській Державі Павла Скоропадського. Їхній друк відбувався в м. Берлін (Німеччина). Примітно, що при створенні грошей кожен із художників по-своєму трактував зображення Знака Володимира Святого–Тризуба, тому він має різну графічну подачу.

До слова, банкноти авторства Нарбута мали надзвичайно вишукане художнє оформлення. В ескізі 10-гривневої купюри на лицьовій стороні графік використав рамку з відомої гравюри XVII ст. «План Києва» Афанасія Кальнофойського; всі тексти виконані з кращих зразків українських стародруків – спеціалісти вважають, що шрифт узято з Пересопницького Євангелія – пам’ятки мистецтва XVI ст.; зі звороту – витяги із закону УНР, широка орнаментована рамка й оригінальне число «10», складене з квітів і листя. В свою чергу 100-гривневий білет передовсім вражає утвореним із притаманно українських квітів і плодів вінком; обабіч вінка – селянка, яка своїм обличчям нагадує Лесю Українку й утілює селянство, та чоловік "з обличчям" Григорія Сковороди – символ робітництва. Купюра вважається найкращою в серії грошей Нарбута.

Окрім вище зазначених митців над створенням національної грошової системи в часі Перших визвольних змагань 1917–1921 рр. працювали: Григорій Золотов – автор знаків номіналом 10 і 1000 крб; Олександр Красовський – 25, 50 крб; Антін Середа – 10, 20 марок-шагів; Антін Приходько – 250 крб.

На цупкому папері з водяними знаками (хрестики/зірочки), прямокутної форми, в притаманній для серії А синій гамі з додаванням чорного, білого та блідо-рожевого кольорів.

Аверс із декоративною рамкою, з написом унизу "1 гривня містить 8.712 долі щирого золота" (тобто номінальна місткість банкноти складає 38,3328 гр золота). Вгорі містить: ліворуч і праворуч – указання номіналу "100", між ними – напис у два рядки "Українська Народня Республіка", який мали купюри номіналом від 2 до 500 грн (натомість 1000 та 2000 грн позначалися написом "Українська Держава"). В центрі – вінок із квітів, листя, ягід і плодів, обабіч нього ліворуч і праворуч відповідно – дівчина в національному вбранні, з уквітчанною головою, з серпом і пшеничним снопом у лівиці, навпроти – чоловік у витинанці, робочому фартусі, стоїть, спершись на молот; всередині вінка написи "державний кредитовий білет" (напівовальний), "сто гривень", розміщений поверх тризуба, "Року 1918", указання посад і факсиміле директора Українського державного банку Володимира Ігнатовича та скарбника М. Таранова, дві літери латиницею RD (позначення друкарні); знизу праворуч під вінком проставлено мініатюрні літери Г.Н. (Георгій Нарбут). Тлом слугує дрібна сітка та геометричний візерунок білого кольору.

Реверс представлено надзвичайно вишуканою рамкою, що її по боках утворюють дві тотожні колони з іонічними капітелями, увінчаними квітами, листям і плодами. Зверху ці "букети", поєднані між собою, формують своєрідну гірлянду з вінком-медальйоном із тризубом. Знизу рамку довершує флористична композиція. Всередині ліворуч і праворуч зроблено червоний наддрук серії та номеру банкноти, а також указано номінал "100" на тлі трьох декоративних круглих розеток, на прямокутному щиті подано витяг із закону Центральної Ради від 1.03.1918 р. про державні кредитові білети, абревіатура "У.Н.Р.". Майже все поле реверсу вкрито позначеннями номіналу "100" в різних варіаціях виконання.

Проєкт банкноти, виконаний Георгієм Нарбутом навесні 1918 р., втілює уявлення Михайла Грушевського про щитотримачів у майбутньому вкраїнському гербі, викладене в його статті 1917 р.: "...Замість яких небуть иньших фігур я-б рад бачити символи трудящого народу, напр. жінку з серпом по одній стороні й робітника з молотом по другій. Взагалі хотів би в атрибутах нашого гербу бачити як найбільш підчеркнений, культурний, творящий, об’єднуючий характер нашої нової республіки".

Загальна сума банкнот складає 427 млн 989 тис. 300 грн.